НЕМОВ ВВІ СНІ

Немов вві сні, була́ в твоїх обіймах,

Немов вві сні, тремтіла в тую мить,

Здавалось, що і шаль тут вітер зді́йме,

І мрія з нею в височінь злетить.

Немов вві сні, та це була́ реальність,

Неначе в казці, але ж наяву,

Неначе підбирала я тональність,

Що ро́сами спадала на траву.

Немов вві сні, у танці ми кружляли,

І музика, й запалені свічки́,

Бажання по очах яко́сь читали,

Й думки́ текли, неначе потічки́.

Немов вві сні, у пристрасті тону́ли,

І кожен дотик подих тамував,

Незвичне щось обоє ми відчули,

Ще мить якась – й ти ніжно цілував.

Немов вві сні… Повірить не хотілось,

Що це насправді зовсім і не сон,

Щоб це тривало вічно… так хотілось.

Магічне щось узя́ло нас в полон.

Немов вві, з тобою опинились,

Думки́ й бажання всі переплели́сь,

Закохано у вічі ми дивились…

Невже бажання й мрії всі збули́сь?

23.12.2021 р.

Вірші_поезія_кохання

Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів