Немов зими цієї не було

Немов зими цієї не було,

Ще у весни осінні сподівання.

Накриє місто, наче тим крилом,

Пора надій, ідилії, кохання.

Знайомі ноти мовби стерли час,

Сплетіння пальців душі поєднало,

Щастя – у миті, а ця мить – у нас,

Чому ж цього нам завжди мало, мало?..

5 березня 2013