НЕНАМІРЕНІ ПРОЩАТИ

І знову жертви, знов невинні люди,

Які орді загрозу не несли́,

Смердючий дух раschиsта вже усюди,

Потво́ри смерть і горе принесли́.

Щодня палають скрізь людські́ домівки,

Раschиsт влуча ракетами у них,

Та ще й садки, багатоповерхівки…

Смерте́й без ліку, руйнувань і лих.

В ТЦ влучають, в школу, в санаторій,

І гинуть люди в селах і містах,

Влаштовують з будинків крематорій…

І сльози, й біль, і смерть, і кров, і страх.

Нано́сить ворог нищівні удари,

І каже, що по людях він не б’є.

Вони страшніші, аніж яничари –

Від них руїна з неньки постає.

Одеса, Київ, Харків, Миколаїв,

І Сєвєродонецьк, і Кременчук,

І Маріуполь в нашім славнім краї…

Мов до курчат страшний ввірвався крук.

Нестерпний біль за кожного вкраїнця,

За кожне місто й кожнеє село…

За що лихий відправив нам ординця?

Щоб нас сміття з лиця землі змело́?

Ще скільки бу́де ворог воювати?

Ще скільки бу́де болю завдавать?

Йому ми ненамірені прощати,

Це будем за́вжди всі ми пам’ятать.

01.07.2022 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів, 2022

ID: 951996

#Вірші_поезія_Україна_війна_орки_нескореність_незламність_ворог_патріотизм

#Королева_Гір_Клавдія_Дмитрів