неподорозi

Мої пісні тобі не до смаку,

Але нічого, можна пережити,

На жаль, далеко поки ти живеш

І поки що нема кому навчити.

Ти думала про мене цілу ніч,

А я? Що можу тобі дати,

Хіба вірші для тебе напишу,

А може, я пісні навчусь співати.

Попереду у тебе все життя

І різні на шляху твоїм стежинки,

І в зошиті для мене, може, лист

Ти відведеш, а може, пів-сторінки.

Хай "по-любому" я для тебе хтось,

Ти зараз це за мене краще знаєш,

Твоє до мене тепле почуття

Колись мине. І "Чао, персик" – скажеш.

Коли мине? Цього ніхто не знає,

А поки буде так, як зараз є,

І вогник почуттів хай не згасає,

І хай весна ніколи не мине.