Непристойнішими

Як довго я вигадуватиму цілий світ?

У тому, де вже давно немає світу

І в тому, де ти, можливо,  зі мною на вік

А втім, не продовжуватимемо Джульєтту

Так запах квітів та осені змішався з вином

Наче розповів мені про це горе

І з того часу, де ти проводжав мене у метро

До того часу, де ти став моїм морем

Проходить день за днем ​​і час бігунком за мною

Як хижак слідує за своєю здобиччю

Так думки схвильовані тобою

Стають все непристойнішими.