НЕСАМОВИТІ КОНІ

Несамовиті коні – ті роки,

І способу нема їх зупинити,

Несуться, мов красиві рисаки,

Та хочеться їх з гідністю прожити.

Несуться, осідлавши верхи нас,

Ні хвильки на спочинок не сідають,

Їх зупинити хочем защораз,

Але вони все далі пробігають.

У юності несемось стрімголов,

В дитинстві – подорослішати мрієм,

У молодості ми рубаєм дров,

А в зрілості їх зупинить волієш.

І хочем з ними старість зупинить,

Розквітнувши, з роками прогулятись,

Та кожен з них невпинно так біжить,

Й приходиться назад лиш оглядатись.

І жоден з них не робить крок назад,

Й на місці він ніколи не тупцює,

Та всі вони – це наш квітучий сад,

І кожен з них жупан життя гаптує.

30.01.2021 р.

© Copyright: Клавдия Дмитрив, 2021

Свидетельство о публикации №121020909178