Невчасно

Мені наснились Ви... Це так прекрасно!

Я думаю про Вас, хоч Ви й невчасно

Мене зустріли в цьому світі хаотичному,

Такому сірому, буденному і звичному.

Коли Ви поруч, все навколо оживає,

Та ненадовго: чоловік чекає…

Ви також ледь не плачете прощаючись?

Я згадую про Вас щоранку прокидаючись.

Та ні, не згадую, а завжди пам’ятаю,

Ношу Вас в серці, ні на мить не відпускаю.

Я з ним мовчу про нас, таємно Вас кохаючи.

На жаль, любов до Вас палає не згасаючи.

Мій чоловік не знає. Він не загляне в душу.

Йому боятись нічого, я клятви не порушу...