Невтікачі

Ну що ви, котики? у трубку тихо шепотав,

Сльозинка радості та смутку котилась по щоці,

При цьому він всміхався мов дитина...

Ну що ти донечку, не плач, не плач сказав,

Я впевнений що врешті решт, минуть розлуки дні,

Я твердо знаю, в тебе буде батьківщина…

Поранену кінцівку міцно затискав, та цебеніла кров,

А він вмовляв, так, ніби на руках вона сиділа,

Твій татко тут, не бійся він не втік,

Для тебе і матусі тільки вся моя любов,

Ти сильна доню, молодчинка, буде все як ти хотіла,

Прикривши очі, в калюжу крові відпочить приліг...

Вже понад рік, у камуфляжі дядько, падаючи з ніг,

Не покладає рук, і дикі фінансові потоки - розподіля,

І мозок закипає, йому потрібні конче нові схеми,

Його нащадки, та й він сам, "используют прівичний їм язик"

"Кто нє сбежал тот патріот, і делаєт всьо для..."

Та схаменіться вже, бо з вас сучасники малюють "меми"

Та слава богу є куди дівати й вкрадене, й відмите,

Є дачі, яхти, приватні літаки та діток забаганки,

Салони, хутра, тачки, пластика - коханочки розходи...

Це все для того, щоб сказати, ми не втекли, повірте,

А ще весілля треба зняти, бруківку перекласти,

І на щиті - тризуб... "на нас же смотрят всє народи"...

"Какаяразніца" стоїть поперек горла, проте не всім,

"Гасподь прідзі і дай пабєду" глаголять у українських приходах,

Віряни чого? КаГеБе, чи ФееСБе? Ви протестанти проти чого?

"Как божий дух вєдьот, как он дайот, так ми і гаварім"

А ви упевнені на усі сто, що дух той точно Божий?

Сліпі, окрім свого комфорту ви не бачите нікого і нічого.

"Церкавь не наша, нє украінская, ана же божья, ана для всєх!!!"

Звичайно, в кожної землі, у кожного народу удостач богів своїх,

Чи ті, кого ми ставимо на місце істинного та святого Бога!

"То лік святой", та ні, "здєсь рускіх прітеснять огромний грєх"

Та вам би зад "лобзати істукану", внімать рєчам, сидіть у його ніг...

Бо ви - "Невтікачі", від мови, батьківщини, совісті та Бога…