“Невже празниковий розходиться люд?”

Невже празниковий розходиться люд?

Не свято, а битва.

Я можу молитись Тобі тільки тут,

хоч це — не молитва.

Не треба трембіт. Люд пішов, як під лід,

в слова, як в рекрути.

Я виріс під розпач трембіт. Я той світ

ле можу відбути.

Я не ворожбит, я не пізній мольфар,

я ще на колінах.

Надходять ікони, висять, бо — товар —

на грудях, на спинах.

Купуй і молись

і повернеш колись

по зорях високих

у край, де пророки зійшлись.

Подивись,

що творять пророки!..