НЕВЖЕ?

Невже в обійми хочеш брати,

Красиве тіло цілувати,

І пестити безперестанку

Щораз від вечора до ранку?

Невже чекаєш часу-миті,

Де почуття, як в оксамиті,

Кудись в безодню поринають,

У хвилі ніжності пірнають?

Невже насправді закохався

І в цьому сам собі зізнався?

Чи потонув в п’янкім дурмані,

Як сонце в вранішнім тумані?

Невже в житті ось так буває,

Що ми й не знаєм, що чекає?

Чи талісман ти взяв у руки,

Щоб міг кохать, не знав розлуки?

Невже усе переплелося?

Чому й звідкіль воно взялося?

Чи ти відчув щось таємниче

І це тебе до мене кличе?

Невже щось йокнуло, торкнулось,

І щось в душі перевернулось?

Чи серце щось тобі сказало?

Чи щось думками керувало?

03.02.2022 р.

© Copyright: Клавдія Дмитрів, 2022

Свідоцтво про публікацію №122020308887