НЕЗДІЙСНЕНИЙ ПОЦІЛУНОК

Written 2025-11-17

2025-11-17

Неначе в поцілунку склались губи,

Що хочуть доторкнутись інших губ…

Летів листок у тиші, наче в згубі,

Та раптом вітер свій наставив чуб.

Він мовив щось, та вітер невблаганний

Підняв його кудись в небесну даль,

І танець розпочавсь якийсь спонтанний,

Та й десь заграв їм музику скрипаль.

У танці вітер губ його торкався,

При кожнім русі ніжно цілував,

Листок ніяковів і виривався,

Та вітер його далі підіймав.

Він падав, мов зізнання несміливе,

Яке не встигло вирватись на звук,

І осінь, мов закохана, без сили

Підняла його з легкістю без рук.

Вона його торкалась, мов кохана,

Що не могла обіймів зберегти,

Та зберегла у фарбах незрівнянних

Ту мить, де губи-листя лиш – листи.

Він ліг на землю, наче поцілунок,

Що не дійшов до вуст, а й став листком,

А в кожній жилці – спогад, як дарунок.

Про те, що не збуло́ся – між рядком.

17.11.2025 р.

ID: 1051604