Нежданна зустрічНі про що розмова

By Надія Ковалюк

Нежданна зустріч…Ні про що розмова,

а серце б”ється так,як і колись.

Як діти зачарованого кола:

зустрілись ми,щоб знову розійтись.

Це так безглуздо – в душу заглядати,

коли єдиний вихід – утекти.

кому потрібні із піску палаци,

якщо від них два кроки до води?

І як же ми з тобою умудрились

з”єднати протилежні полюси?

Колись ми одночасно застудились

і ліків,видно,досі не знайшли…

Безглузда зустріч…В щічку поцілунок…

І все-таки.любов – шалена гра:

всього один мізерний прорахунок –

і от тобі будь ласка – пий до дна…

Коли повз вухо пролітає куля –

то щастя суть – залИшитись в живих,

коли ж не відпускаємо минуле –

то не пускаєм щастя й на поріг.