Незламність

Серце проймають льодяні ножі,

Душа падає в п'яти.

Вирветься думка, ти тільки скажи.

Голос тихий, пом'ятий.

Гордість кричить свої різкі слова,

Гнів всередині грає.

Та падає вниз на грудь голова,

Все ж я ходжу по краю.

Будь нижче, мовчи, ти то знаєш що буде.

Понівечать в неволі.

Та вільними ми народилися, люди,

Усміхнеться нам доля!