Незнайомці

Я сьогодні зустріла людину.

Звичайну, ба навіть дуже:

Кофтина в зелені смуги,

Парфуми - ваніль, малина.

Синці заховала старанно,

Сережки забулися вдома,

В зіницях читається втома,

Й не дивно в суботній ранок.

З охайних бліденьких пальців

(Всі знають, що і як) 

Вже зліз бузковий лак

(Нема давно коханця).

Крізь блузку півпрозору

(Цікаво, я знаю чи бачу? )

Від холоду груди гарячі

Зімкнули свої ареоли.

Якби ж тебе трохи довше,

Мені б хоч твоє ім'я...

Ти, знаю, така ж як я,

Це видно навіть мовчки.

Не буде години зізнань.

Мене не чекають вдома,

Тебе залишаю втомі,

Цілую твій образ, бувай!