«Ні, не любив на світі я нікого»

Ні, не любив на світі я нікого

Так, як живому слід живих любить,

Щоб, не зрікаючись себе самого,

Ввійти в другого душу, переймить

Його думки, його бажанням жить,

Не думавши добро творить із того,

І так, незамітно зовсім для нього,

Вести його, де вища ціль манить.

Відразу бути паном і слугою,

Зректись себе і буть самим собою –

Отак любить ніколи я не вмів.

Чи самолюбства в мні замного стало,

Чи творчих сил живих було замало?

Чи шлях життя мене фальшиво вів?

2 октября 1889