"ніби кіноляп у дешевій стрічці про осінь..."

ніби кіноляп у дешевій стрічці про осінь

ця відчайдушна спроба вийти сухими з дощу

занурившись під пріле листя обопільних спогадів

що вже розмокло і протікає проте ще утримує

якесь переховуване мов контрабанда

якесь закодоване лише для двох

залишкове тепло

імітація помсти усьому що дихало в спину

це падати навзнак придушуючи власну тінь

і соватися із притиском

у прагненні зробити їй боляче

у прагненні більше не озиратися так

як озираються хіба винуваті або закохані

імітація втечі це їхати далі кінцевої

бо як не крути а ці передбачувані автобуси

водять нас своїми прикрими колами

ніби арештантів на прогулянці

тюремні наглядачі

тиша втрачає право на тишу

із наближенням нудних напівпрозорих дощів

які виповнюючи і виповнюючи до країв

човники долонь

простягнуті містками

між спустошенням і спустошенням

все ж ніяк не можуть їх потопити

в якійсь безсилій імітації осені

17.01.21