“Ніч була ясна, я стежками біг”

Ніч була ясна, я стежками біг.

Стопи опікав кам’яний моріг.

Линула зоря на круті плаї,

Як метелика, я впіймав її.

Під вікном твоїм я відкрив кулак,

Показав зорю, мов червоний мак.

Та не вийшла ти, тільки у вікні

Стала й знак дала – геть іти мені.

Я назад помчав темним путівцем,

Біжачи крізь ніч, плакав я тихцем.

Я в руці стискав, наче бите скло,

Мертвої зорі неживе крило.

Ніч була ясна, я відкрив кулак,

Ах, моя рука – мов червоний мак.

***