Ніч. Кривий Ріг.
Written 2025-04-20
Ніч. Кривий Ріг. І вирва чорна,
Мов серце міста – біль і жах.
Шість ангелів в небі холоднім,
Вісім тіней у вічних снах.
Дитячий плач, мов шепіт зблизька,
В руїнах міста – сум і тьма.
І мати, що дитину клика,
А відповіді – вже нема.
О, Кривий Ріг, ти місто болю,
Ти – символ втрати і війни.
І небо плаче тихо кров’ю,
На землю, де лежать сини.
"Хто плаче, плачте з тими" – тихо
Шепоче вітер між руїн.
І біль цей – в серці України,
Не згасне він серед країн.
І в тиші – шепіт, ледь відчутний,
Молитва, що до неба йде.
І віра, що той мир насущний,
Прийде а жах навік мине.