НІЧ У ТРИВОЗІ

НІЧ У ТРИВОЗІ

В тривозі ніч, в тривозі й хвилюванні,

А так спокою нам хотілось всім.

Чи є у нас на краще сподівання

У пеклі наджорстокому оцім?

Між вибухами мить перепочинку,

Між вибухами тиша лиш на мить,

Із нами ворог став до поєдинку,

Сміття вороже все до нас летить.

І ні́де вже від нього заховатись,

Воно уже й в підвалах дістає.

Чи можемо на спокій сподіватись?

Давно біда на сурмі виграє.

Летить сміття з ворожого болота,

Летить до нас бляшанок цілий рій.

Чи спопеліє ворог наш, сволота?

Чи щезне з України вражий гній?

А мотлоху неміряно в ординців,

Над нами в небі мотлох цей кишить,

Так знищує потвора українців,

Й ніяка нечисть збрід цей не приспить.

В тривозі ніч, в тривозі і тремтінні,

Як тиші мить – лякає нас вона,

А далі в небі – мотлох в мерехтінні…

Продовжує терор свій сатана.

05.07.2025 р.

©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2025

ID: 1043044