Ніч за вікном сумує чорно

Ніч за вікном сумує чорно,

очі її запрошують в гості.

Відкриті двері вдома й хором,

вона слідує ламати кості.

Терпко тисне грудну клітину —

сукуб та мара грають у шахи.

Джин виплива з ніздрів зі скрипом,

каже три бажання загадати.

Перше прохання, щоб ніч пройшла,

задихаючись крикнув у простір.

Впала завісою темна стіна,

раму осаджує сонця промінь.

Друге прохання, щоб товстий лід

з серця й душі моїх вмить розтанув.

Так і сталось, та тепер цей міт,

передають у вуста вустами.

Останнє — вільним птахом стати,

крилами криючи часопростір.

Джин виконав це та заплакав,

бо й сам хотів підкорити обрій.

31.07.23