Ніч

By Данило Коновалов

Written 2025-04-14

Прийшла пора, а з нею — дари ночі,

Що небо, вогнями огорнули

І цвіт нічний, такий палкий,

Він на власних нотах грає.


Подумав я про щастя вперше —

Все грало вміло, і співало тихо.

На знак вірності своїй, я палко стежив та чекав,

На дует величних сил природи.


Тут чари звуків взяли вверх,

Коли я там, самотній та чужий,

Тут я слухав наче вічно, солодких звуків океан

Берегів далеких,синіх туч!


Тут туман блищить,

Живуть моря та зорі — наче вічні.

Вони місяць бережуть,

А той надію все ховає —

За небом чистим,

Таким для мене,

Загадковим та магічним.