Ніч

Розкрита книжка, лампа, блудні нетлі,

ляга на серце ржа думок.

На стінах тіні в’яжуть круглі петлі

в чудний і нерозплутаний клубок.

Мов чорний кіт, сів череватий чайник,

годинник, наче джміль, гуде.

Яка ж солодка ця принада тайни

та слово, що, мов з каменю, тверде!

Бляшане небо, олив’яний місяць

і ночі попелястий дим.

Невже ж нема на цьому світі місця

поривам нездійсненним та палким?