Нічна

Спи в мені,
Як надходить новий день.
Глибоко в моїй душі
Ти — причина, що дихаю ще.

Ти біль зцілила,
Знову відчуваю.
Невиплакані сльози втрати змила,
Тож навіть біль з нетерпінням чекаю.

Під шкірою знов
Б'ється в серці мій Грааль.
Ти — мій пісенний жаль,
Моя нічна печаль.
Я чую шепіт ніжний твій віддаль...

Слова, мов ніж,
Ріжуть до кісток.
Настінне фото —
Наче камінь, спинений рок.
В собі тебе я відчуваю,
Як дитя тремчу й рукав стискаю.
Серце б'ється лиш одне
Але дві душі в ньому живе.

Я чую — кличеш...
Чую — кличеш...
Чую — ім'я моє шепочеш...

І я заплющую очі —
Ти переді мною...
Тебе нема, та ти — зі мною.
Як темніє ніч —
Я чую, як ти кличеш мене знову.

Ти не зникнеш.
Ти — моя кров, мій брат, мій біль.
Ти — моє дихання, серця мій штиль.
Я прийму кожну мить,
Кожну зміну — як дар, як спасіння.
Я боротимусь, доки моє життя горить.