Нічого

Сплелися важливості і неможливості,

Мереживо вулиць промокло від осені,

Безвітряне місто туманом насичене

Застигло в бурштині багатоголосся,

А небо так дивиться пильно у вікна,

А вікна зашорені від непогоди,

Погодозалежні десь там за шпаринами

Лікуються чаєм з кленовим сиропом.

Дні тягнуться хмарами, наче вагітні

Холодним дощем, що ніяк не розродяться,

Щось трапитись має тонке, заповітне…

Нічого не трапилось… Просто здалося…