нічого з цього не буде...

нічого з цього не буде:

ні мисливців на осінь не-

розділеного мовчання

коли воно стає золотим

ні мисливців на вітер

які з пустими сачками легень

підкрадаються до рози вітрів

але та паморочить їм альвеоли

й навертає до себе у віру

аж п’яніють від надміру кисню

косяки червоних еритроцитів

ні мисливців на дощ

які з пустельними очницями

вичікують коли той

зависає над калюжами

спантеличений ніби привид вандала

що випускає молот з руки

перед надгробком із власним ім’ям

нічого з цього не буде —

а тільки осінь і дощ і вітер —

як любовний трикутник

з порожньою серцевиною

а тільки пущений бумеранг

найближчого до серця ребра

що в довгім польоті

забуває куди вертатись

04.06.23