Никита, я тебе кохаю

Не слухай шуму — він завжди буває,

Коли у двох з’являється тепло.

Минуле інколи назад гукає,

Бо відпустити серцю нелегко.

Не кожен, хто тримає, — той кохає,

Буває просто звичка чи страх.

Та справжнє — не тривожить, не ламає,

Воно живе у тиші, не в словах.

Між нами — спокій. Світлий і живий.

Без ігор, без сумнівів і масок.

І якщо поруч ти — я просто я,

Без доказів, без боротьби, без пасток.

Нехай говорять. Нехай щось доводять.

Любов не треба криком захищать.

Вона не там, де нас роз’єднати хочуть —

Вона там, де нам добре мовчать.

Я обираю нас. Спокійно. Назавжди.

Без шуму. Просто — разом. Я і ти.