Нині ти не впізнала б мене

Чорний стовп до небес вироста,

Тільки кров на снігах, тільки дим:

На війні я вже сивим став,

А із дому пішов молодим.

Не пиши, не чекай, забудь.

В тилу іншого друга знайди.

Хай для вас повесні зацвітуть

Недоламані танком сади.

Нині ти не впізнала б мене.

Я не той, що студентом був.

Серце стало в мені кам’яне,

Слова ніжності я забув.

1944, Кіровоград