°нірвана°

а у Києві знову пора чорнооких колючих каштанів:

повиходять, немов хулігани, із ранкового молока.

кажуть, сили прибуде тобі, коли стиснеш плоди їх, як камені,

так, щоб шкіра збіліла на пальцях в напружинених кулаках.

а у Києві знову сльота: затекло за розстебнутий комір,

мокрі ноги, пальто міжсезонне з перештопаним рукавом

і твої ошалілі сімнадцять, щоби дертися на балкони

у гуртожитку перед промзоною -

третій поверх, зелене вікно.

ось і він - на футболці "нірвана", визирає, вдає, що не бачить.

а ти потім лежатимеш в ванні, вся в одежі й брудних черевиках,

і, коліном вгативши у плитку, так зо сміху в лице йому крикнеш,

що напишеш колись і для нього

живе і годяще.

де тепер та зухвала хода, збиті ринвами грубі підошви?

несу айстри йому я щоосені і над ними довго стою.

знов пора кучерявих каштанів,

чорнооких каштанів, хороший мій,

довгоногої димної просині

і промерзлого кришталю.