Ніжно торкатись кінчиками пальців

Ніжно торкатись кінчиками пальців

Твоєї шкіри, мов гладкого шовку.

В ній я знаходжу прихисток і затишок,

Як вічний спокій після дикої гонки.

Твої вуста — пульсуюча безодня,

Де кожен дотик — вибух у мені.

Вони, як хвилі моря благородні,

Летять назустріч пристрасті й весні.

Твій подих плине, наче спів ранковий,

Торкає тіло, гріє кожну мить.

Ти — мій початок, спокій і основа,

Мій всесвіт, що у серці струменить.

Коханий мій, ти всесвіт у долонях,

Де зорі світять в ніжності тепла.

Твоя любов — мій шлях у тихім морі,

Мій берег, де душа завжди жива.

Анастасія Веснянка