Ночі зоряна краса

За сосну високу заховався місяць,

Звідти добре видно йому поле й луг.

Підморгує зорям, їх до себе кличе,

Щоби розсипали золото навкруг.

А воно поволі легенько лягало б

І на воду в річці, на верби косу,

На густі високі шовковисті трави,

Всім подарувало дивну цю красу.

2018 р.