А як же всім нам хочеться дожити...
Written 2024-11-12
А як же всім нам хочеться дожити,
До того часу коли скінчиться війна.
Коли спокійно в школу підуть діти,
І буде радість і щаслива, і сумна.
Як же хочеться вдихнути мирне небо,
Поцілувати землю, впасти у траву.
Сміятись й плакати, кричати щемно,
Відчути, смак той не в думках, а на яву.
А як же всім нам хочеться вернути,
Живими, тих людей, які пішли...
Їх подвиг нащадкам не забути,
Щоб ми жили вони життя нам віддали.
А як же хочеться героїв нам зустріти,
Вклонитися низько, низько до землі.
І в них, і в нас ще довго буде все боліти,
Які тяжкі уроки ми проходимо земні.
26.09.2024
Марія Сухорукова