Нова п’єса

Стрепенулася завіса, тихо розійшлася.

В темнім залі все завмерло. П’єса почалася.

Здоровенний, широченний стіл стоїть на сцені,

А за ним сидять мужчини — інженери, вчені.

Йде нарада. Йдуть дебати. Виступи. Питання.

Так минула друга дія. Так пройшла й остання.

Люди ляпнули в долоні й розійшлись помалу.

Лиш дідок один лишився, не пішов із залу.

Молоденька білетерша мовила старому:

— Вибачайте, що турбую. Час уже додому. —

Той поглянув — пусто в залі. Розійшлися люди.

— А концерту після зборів, — запитав, — не буде?