Нова Пошта

Немає більше "іншості", немає більше тіні,

Я відкидаю біль, старий, нестерпний, зли́й.

Мій **майстер сновидінь** — це лагідна богиня,

Вона плете мій образ: свіжий і новий.

Вона торкає вуха, вирівнює чоло,

І каже: "Легкість, світло — це твій новий стиль."

Я обираю колір — щоб сяяв, щоб цвіло,

Бо не ховаю душу за тисячами миль.

Фінальний акорд — зачіска, думки всі, як криця:

Ніхто не зможе більше ранити мене.

Я сіла у машину, готова, як цариця,

Доля везе сама, і сперечатись не.

А шлях один — до **Нової Пошти**, це знаменно!

Отримати в житті все те, що заслужила.

Там **коньяк** — це радість, що прийшла напевно,

Напій за перемогу, що мені світила.

Там **м'яке** — це затишок, це та любов, та ласка,

Що мені подарує рідна **Молдова-край**.

Це ніжність, що закриє всі минулі маски,

І скаже тихо: "Будь щаслива, не страждай."

І **ґаджет** — символ сили, що прийшла із часом,

Мій інструмент для світла, для нових, вільних дій.

Він покаже, що булінг залишився за фасадом,

А моє **майбутнє** — в русі, впевнене і моє.

Немає більше сміху, що ранить, що дістає.

Є лише мій власний шлях, **комфорт** і **воля**.

Я **знищила портрет колишнього**! **Життя моє співає!**

Я — та, що вибрала собі щасливу долю.