Нові рими

вона носила тисячі обличь

на діалектах світу гомоніла

обожнювала чорний. Смак суниць

і каву вранці - надміцну , незмінну

завжди трималась осторонь людей

на краще самота , аніж постійний гомін

її тримали безлічі ідей

її тримали час , безсоння , втома

здавалося , вона не для життя

не для життя у хаотичних ритмах

але щодня ( яке б то не було "щодня" )

вона слова складала в нові рими

і не спішила стрімголов на площі

себе цитуючи за кожним дрібним кроком

вона мовчала. Не ішла на прощу

слова й в мовчанні мали міць та голос...