Ну от і всеподай-но запальничку

Ну от і все…подай-но запальничку.

І з спогадів зроби мені коктейль.

Любов до тебе – жевріє як свічка.

Вона святкує свій останній день…

То скиглить, то несамовито б’ється

Як в клітці птах, що зроду не літав…

Ти так уміло доторкнувся серця,

І так недбало душу розтоптав…

Згубились наші мрії веселкові…

Вино кохання випилось до дна…

І небо переділено надвоє,

І навпіл переділена земля…

Ми наче близько, але так далеко.

Ми наче рідні, та такі чужі.

В моєму небі – ти чужий лелека

І ти чужа синиця – у руці…

Ну от і все…подай-но запальничку,

Бо я підпалю навіть від зірок

Любов до тебе, цю шкідливу звичку,

Отруйнішу за сотні цигарок.

Нехай згорить,як та зоря уранці,

Як свічка, що була мов оберіг.

Бо в серці – ще відбитки твоїх пальців,

А на душі – відбитки твоїх ніг.