Ну ж бо, виклади ще кілька фоток у свій інстаграм,

Ну ж бо, виклади ще кілька фоток у свій інстаграм,

Зафіксуй в галереї дешеві розпливчасті миті.

Ця реальність суха і пуста, як комп'ютерна гра,

І на полі гравці – наче літери у алфавіті.

Ну давай, зупини на екрані розгублений час,

Щоб за кілька хвилин – кілька сотень репостів і лайків.

Підведи трохи ліній в своїх напівп'яних очах,

Намалюй фотошопом пташок наполохані зграйки.

Ти – одна із десятків таких віртуальних ляльок,

Така схожа на всіх, намагаєшся бути собою.

Ну давай, пошукай у підписниках свого П'єро,

Щоб реальність була трішки більше, ніж власною грою.

Заряди телефон електричним струмком своїх мрій,

Кілька фоток у пам'яті свого смартфону залишиш...

Світ зітхає в екран, вже готовий кричати про збій.

Світ втомився від цих білозубих фальшивих усмішок.