Ну же, давай, аноніме, ревнуй до мого молдованина

Ну же, давай, аноніме,

ревнуй до мого молдованина.

Нема чого —

він неформал, я з ним добре,

а ви?

Ви лише заздрите.

Це ваша робота, нічого іншого.

Мій хлопець не зустрічається з шльондрами.

Я не зустрічаю тих, хто тікає від біди.

Минуле? Не в моїх планах.

Воно показало своє нутро —

і я від нього пішла.

Мої плани — бути щасливою.

Смартфон, ігрова консоль,

і грати без штрафних,

бо я не м’яч у твоїй лузі,

я не твій пас на ворота.

Я люблю спорт, футбол, бокс.

Я неформал, я емо.

І він мене обрав,

бо ми разом, бо ми свої.

А тобі навіщо він?

Він не з твоєї субкультури.

Тобі цікава я?

Чи твоя жага — відібрати мою долю?

Тільки це у вас виходить.

Але мене не відібрати.

Бо я живу.

Бо я обираю.

Бо я щаслива.