Оберіг (30)

Забудьте все,що знали до сьогодні,

сьогодні ми загинемо у сні.

Коли наші думки торкнулись скроні,

серце лишило спокій навесні.

Хотіли б ми щасливої дороги,

до самого далекого кінця.

Але немає більше допомоги,

без тихого, гіркого лиш слівця.

Ми боїмося станції "кінцева",

на нашому "яскравому" шляху.

І мрії вже не падають так з неба,

ловити їх все важче на даху.

Зустріти смерть - не так вже і погано,

лише для тих, хто мрії не зберіг.

А тим, у кого їх чимало,

від цього слова треба оберіг..