Обійми

Просто обійми, тебе благаю,

Немов пташка, що над землею літає.

Дай відчути дотику тепло,

Щоб у душі знов розцвіло.

Дай на хвильку живою бути,

Про біль минулий забути.

Ну а ти знову відштовхуєш,

І лише болем мене годуєш.

Віддаляєшся, наче тінь,

Залишаючи тільки сум і біль.

Боже, чому так боляче мені?

Невже заслужила я ці дні?

Чому моє життя сповнене страждань і болю?

Ніби хтось дав мені таку злу долю.

Хотілося б усе це припинить,

Просто зникнути і у сні спочить.

Зникнути, як той птах, политіть,

Щоб більше ніхто не міг мене зупинить.

Щоб більш ніхто не побачив, не почув,

І про мене ніколи не згадав, не подумав.

Не відчув мене ніколи,

Я лише гілка, що зламалась від болю.