Ода Фаетону

Він високо злетів

Не поважав нікого

Не жив, горів!

Не слухав свого батька-Бога

Спраглий до життя

Це був не мувітон

Не канув в забуття

Гарячий Фаетон

Угору, вдаль, до сонця

А полум’я в душі

Згорів він юним хлопцем

Зате яскраво жив