Ода жінці

О, жінко, ти Богиня

Чиє волосся - потоки рік стрімкі

А руки - це гілки покриті цвітом

Скуштуй і пригуби мій плід

Дозрілий і вабливий - любові

О, жінко, ти прекрасна

Твої зіниці - це вогні на небозводі

Манять в незвіданість тремтінь

Яке ж це ніжне світло

Що погляд мій здіймає догори

І відкидає тінь тверду

Вночі

О, жінко, ти! Любов

Твоя солодка, грішна, млосна

Мене вона крушить

Дощами - скелю, долину - ріками

І беріг - океаном

Яка ж спокуслива твоя вода