Один в любов

Один в любов, а другий в містику,

а третій в небо, де орли…

І от якомусь гімназистику

вкраїнську музу віддали.

І от перебивають копію

з солодких руських поетес.

Ідуть з утопії в утопію

І називають це «Sagesse»*.

А справжня муза неомузена

там десь на фронті в ніч суху

лежить запльована, залузана

на українському шляху.

Чого ж кричим, сліпі, задурені:

«Хто грим наклав — отой поет»,—

цигарки палим недокурені

і затискаємось в корсет.

Чи вже втомилась наша нація,

чи недалеко до кінця,—

що в нас чудова профанація

і майже жодного співця?

І майже жодної поезії,

яка б нас вдарила! — Нема.

Самі предтечі анестезії

та лиш розгубленість сама…

1919