Одкровення

Я сиджу і згадую минуле,

Все так порожньо і сумно водночас.

Хворобливе і незрозуміле

Відчуття, що не лікує час.

Відчуття, що поглинає душу,

Тіло кидає моє ніби в капкан.

Чому завжди мучатися мушу?

Чому завжди з болем сам на сам?...

Зараз є кому про це сказати

Та не вийдуть з вуст моїх слова.

Набагато легше промовчати

І не мучатись допоки не згадав.