Одміни

By Павло Мовчан

Сніг згинув так, як і прийшов —

ніхто за ним не біг, не плакав.

Одна осталася ознака:

блакить збігала з підошов.

Його топтали цілу ніч

червоні коні басовито,

його ганяли по струні

позмінно скрипалі сердиті.

І згинув сніг. Блакитний шлях

аж за село котивсь поволі;

і синій цукор на столах

зернивсь в солянках замість солі.

***