Одна зустріч (277)

Зустрінемось, коли розтане сніг,

я знов погляну в твої милі очі.

Усе між нами хтів, та не зберіг,

й тепер не знаю, що то серце хоче.

Зустрінемось, коли зійде туман,

і в ньому заховаєм наші лиця.

Лиш голоси, слова, і цей обман,

між нами заховає вся столиця.

Зустрінемось, коли буде весна,

трава і квіти вилізуть з-під снігу.

Над нами будуть хмари й небема,

між нами знову розламаєм кригу.

Зустрінемось, коли захочеш ти,

коли захочу я, і стихне злива.

Серед думок, і мрій, і простоти,

скажи мені, коли була щаслива?