Одна

По саду бродить осінь, на порозі зима,

В мене згасло кохання, та і щастя нема,

Мене гріє сьогодні, мамо, ваше тепло,

Яке в стінах будинку із дитинства жило.

Я сумую, матусю, я згубилась без вас.

Поверніться до мене на хвилинку, на час.

Я скажу вам, матусю, як вас сильно люблю,

Ну а потім, а потім я вас відпущу.

І я знаю, матусю, що ще прийде весна.

Ви у мене найкраща, ви у мене – одна.

Я пізнала кохання, я зі щастям жила.

Та ви, мамо, найближча, ви у світі – одна.

***