“Однаковість, мов у склянім намисті”

Однаковість, мов у склянім намисті,—

Її в Природі не шукай дарма.

Відбитки пальців чи відбитки листя —

В мільйонах спроб повторення нема.

Скажи, Природо: ці зелені шати

Землі, що в безвість вікову пливе,

Хіба тобі не легше штампувати?..

Земля озвалась лагідно, як мати:

— Природа не штампує, а живе.

Чи бачив ти в земному розмаїтті

Бездушні копії — десь тут чи там?

Двох душ однакових немає в світі.

То є життя.

А смерть — це тільки штамп.

05.10.1986