Оголена

Оголене тіло, та і душа вся гола,

Люблю! – кричу лише тобі,

А враження, що чують всі довкола.

Оголене тіло, та і душа вся гола,

Люблю! – кричу лише тобі.

Не чуєш ти – лиш чують всі довкола.

Отак стою і сорому нема.

Вже третє промайнуло літо,

Та не минає лиш холодна ця зима,

І рукавиць немає – руки щоб зігріти.

Вже краще голим і без рукавиць,

Але з душею щирою до болю.

Ніж в теплій шубі з лисячим нутром,

Зі шквалом слів улесливих, насипаних у долю.

***