“Ой піду ж я в чисте поле”

Ой піду ж я в чисте поле,

Вкрите рожами надій.

Там розвіється на волі

Нерозлучний смуток мій.

Там розсію дрібні сльози,

Сльози-перли розіллю

І покошені покоси

Слізоньками відживлю.

Оживуть шовкові трави,

Кожна квітка ожиє;

Щезне горенько лукаве,

Чорне горенько моє.

Ой піду ж я в чисте поле,

Вкрите рожами надій;

Там розвіється поволі

Невимовний смуток мій…

ІЗ РАННІХ ПОЕЗІЙ, З ЦИКЛУ “В ТЕМРЯВІ”