Омана звуків

Твої слова – зрадливі фарисеї.

ховають зло, а на устах тремтять.

В твої слова закохані нові ідеї

поміж ряків яких і божевілля й шал летять.

В них часто марення блукає

і часто їх пронизує фальшивий жаль.

В них гріх своїх дітей ховає,

у них живе поразка і печаль.

Ти ними хвацько вмієш керувати:

літають птахом і бринять, як дзвін.

Ти воскресаєш ними й вмієш убивати.

У них тягар земний і легкість всіх пір”їн.

Немов метелики в саду вони кружляють,

вони жвавішають й раптово сплять!

Вони мене в мені вбивають…

і божеволіють в мені, й в мені мовчать.